Чуття по венах – сонною рікою...
Жадала плюскотіти між гортензій,
А виросла в гінку надію Ноя –
Не згинути в буття хисткім ковчезі.
Злетіти б голубиною із криці,
Що віть маслини в дзьобі – над ЧАЕС!
Колише Ноя сни цвіла криниця.
В моїх заплавах ніч пасе овець...
Казки шепчу карасикам і буслу.
Світило яре запалало… згусло.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мати-християнка - Василь Мартинюк Маю уже дорослих братів, добрих, розумних, красивих, батьки яких були щирими християнами, а вони ще не з Ісусом. Щось чекають, хоча багато що знають про Бога і спасіння. Їхня мама виливала мені свій біль про їхнє навернення - і він передався мені. Чекаю радісного дня зустрічі своїх братів з Ісусом.
