Тот летний ливень, вырвавшись на волю
Откуда-то из гибельных бочаг,
Летел по пыльному, измученному полю,
Раскинув крылья в солнечных лучах.
Хлестали звонко дождевые розги,
Сбивая в лужи тучи комарья,
А он летел, гремя своей повозкой,
По мостовым в далекие края.
То был не дождь, то ангел был небесный,
Сошедший наземь в Пасху при свечах,
Тот самый ангел – воин бестелесный,
При двух крест-накрест сложенных мечах.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
